Привітання життя (збірка)/Перший сніг

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привітання життя (1931
Б. І. Антонич
Перший сніг
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Для робіт з подібними назвами дивіться Перший сніг

2

ПЕРШИЙ СНІГ


Осінь переїхала по полі возом золотим.
Понад кучугури кучерява мряка-срібний дим.

Сонце з батогом проміння вогняний погонич.
Навпростець по небі білі хмари в перегони.

На куделі верховіття сиве павутиння.
Підпирається гори рукою далеч синя.

Вітер жовтий лист з дерев змітає помелом,
в гущині сухе гілля гуркоче мідяний псалом.

Білі квіти впали — заповідь майбутніх січнів;
перший раз тоді поцілувала землю вічність.