Привітання життя (збірка)/Пісня мандрівника
| ◀ Баляда про тінь капітана | Привітання життя Пісня мандрівника (з Джона Мейсфілда) |
Романтизм ▶ |
|
ПІСНЯ МАНДРІВНИКА
Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить.
О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь!
На беріг моря туга, в край землі жене,
де океан манить піснями хвиль мене.
Покину стукіт вулиць та піду, де пристань,
де линв протяжна пісня й щоглів має триста,
де кораблі, човни по хвилях бурних линуть.
Не стану, аж на них очима відпочину.
Почую вітру рев і мев почую крик,
хвиль булькіт і води об стіни човна сик
та відгук, що стерна справляє оборот.
Тоді скажу: це мій до моря поворот.
О, допекла вже бруків, мурів, цегли проза!
Тужу за морем, батьківщиною матроса.
Шумить у серці вітер, жар вперед жене.
На море! Гей, на море!! — Сум тут вбє мене.
Іван Мейсфілд
(John Masefield)
(John Masefield)
Вільний переспів
з англійської мови.
з англійської мови.