Привітання життя (збірка)/Ракета

Матеріал з Вікіджерел

2

РАКЕТА


Так тихо. Місяць лиш зза хмар погляне,
порине в чорних тіней знов тенета,
гряде грязька, густа імла з бескета,
повітря є гниле, липке, погане.

Нараз крайнебо від луни багряне,
вогнем угору вистрілить ракета
і задріжить, немов тремка трепета,
мільйоном іскор в неба синь розтане.

О! Серце мріє вирватись із лона
тяжкої дійсности, із буднів ґрунту
в безкрає небо, в соколів околи.

Тут розсипатися в червоні грона,
в кріваві розірватись букви бунту,
на землю не вернути вже ніколи.