Прийдешнім (1921)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прийдешнім (1921) (1921
Олена Журлива
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Минуть віки. На наші болі

Нащадок гляне крізь туман -

І зітре з книг життя поволі

Згадки про важкість наших ран.


Минуть віки. Бадьорі очі

Нових, усталених борців

Вже не боятимуться ночі

Й гнилої спадщини віків.


Минуть віки. Зміцніє воля

І розкує пролетаря,

З-над ясних меж нового поля

Засяє ясная зоря.


Минуть віки. В погожу днину

Провадить будуть мирно час, -

Але в тривожную годину

Згадають з гордістю про нас


Минуть віки. В зотлілих трунах

Лежати будемо в пітьмі,

Але в борцях, в нових Комунах

Воскреснем ми.