Прийдешнім (1921)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Минуть віки. На наші болі Нащадок гляне крізь туман - І зітре з книг життя поволі Згадки про важкість наших ран.
Минуть віки. Бадьорі очі Нових, усталених борців Вже не боятимуться ночі Й гнилої спадщини віків.
Минуть віки. Зміцніє воля І розкує пролетаря, З-над ясних меж нового поля Засяє ясная зоря.
Минуть віки. В погожу днину Провадить будуть мирно час, - Але в тривожную годину Згадають з гордістю про нас
Минуть віки. В зотлілих трунах Лежати будемо в пітьмі, Але в борцях, в нових Комунах Воскреснем ми.
|