Пролог до Комуни (збірка)/Пролетарська весна

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пролог до Комуни
М. Йогансен
Пролетарська весна
• Інші версії цієї роботи див. Пісня (Ой, над стогами…) Харків: Державне видавництво України, 1924
ПРОЛЕТАРСЬКА ВЕСНА
 

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!

Франко.

 

 Ой над стогами стоголосом зграя заграла
В дерево дзвоном зеленим ударила мить
Мало тобі, моє серце, цієї зграї, замало?
Грають нові й нові, грають на захід і схід.
 Грай,
 зграє,
 грай,
 Край,
 краї,
 вкрай,
 Грай,
 зграє,
 грай!
 Хай неосяжну ріллю недоорюють рала
Хай під корінням залізо незбуджене спить
Чуєш, стоголосом радісна зграя заграла
В дерево дзвоном зеленим ударила мить.

 Грай,
 зграє,
 грай!
 Край,
 краї,
 вкрай,
 Грай,
 зграє,
 грай!
 Там за завісою синьою хилиться кін капітала
Королі й корони конають. Завіса летить
Гей над усесвіт стоголосом зграя заграла
В дерево дзвоном зеленим ударила мить.
 Грай,
 зграє,
 грай,
 Край,
 краї,
 вкрай,
 Грай,
 зграє,
 грай!