Перейти до вмісту

Пролог до Комуни (збірка)/Пролог до Комуни

Матеріал з Вікіджерел
Пролог до Комуни
М. Йогансен
Пролог до Комуни
• Інші версії цієї роботи див. І знову іду… Харків: Державне видавництво України, 1924
ПРОЛОГ ДО КОМУНИ

Ізнову йду на провесні полями
 Вода іде
В очах співає й вохко, війно тане
 Водяний день.

 І знаю я: із піснею Комуни
 Я перейду поля й тисячоліття
 В полях пісень співатимуть баюни
 І ввечері їм віритимуть діти.

 Забудуть бруд і піт і кров і нечисть,
Що закаляли наші мужні руки
Вагу, що винесли наші могутні плечі
І пам'ятатимуть самі зелені звуки

 Й лише коли зоря блисне в повітрі
 Й роздерши морок згасне коло ніг
 Щось пригадають утопичні діти
 В передрозсвітній водяній весні.