Про внесення змін і доповнень до Цивільного кодексу Української РСР
| Про внесення змін і доповнень до Цивільного кодексу Української РСР (№ 3050-VIII) автор: УКАЗ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР |
| Створення: 13.09.1974. Джерело: [1] |
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1973 року "Про внесення змін і доповнень до Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1973 р., N 9, ст. 138) Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:
I. Внести до Цивільного кодексу Української РСР такі зміни та доповнення:
1. Статті 474, 485, 486, 488, 489, 493, 494, 495, 500, 501, 506, 513 Кодексу викласти в такій редакції:
Стаття 474. Авторське право на твори, випущені в світ на території СРСР і за кордоном
[ред.]Авторське право на твір, уперше випущений в світ на території СРСР або не випущений в світ, але такий, що знаходиться на території СРСР у будь-якій об'єктивній формі, визнається за автором і його спадкоємцями незалежно від їх громадянства, а також за іншими правонаступниками автора.
Авторське право визнається також за громадянами Української РСР і інших союзних республік, твори яких уперше випущено в світ або знаходяться в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, а так само за їх правонаступниками.
За іншими особами авторське право на твір, уперше випущений в світ або такий, що знаходиться в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, визнається відповідно до міжнародних договорів чи міжнародних угод, в яких бере участь СРСР. У цих випадках факт випуску твору в світ на території іноземної держави визнається згідно з положеннями відповідного міжнародного договору або відповідної міжнародної угоди.
За іноземними правонаступниками авторів - громадян Української РСР і інших союзних республік авторське право визначається на території Української РСР у випадках передачі їм цього права в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР
Стаття 485. Використання твору автора іншими особами
[ред.]Використання твору автора (в тому числі переклад на іншу мову) іншими особами допускається не інакше, як на підставі договору з автором або його правонаступниками, крім випадків, зазначених у законі.
Стаття 486. Переклад твору на іншу мову
[ред.]Переклад твору на іншу мову з метою випуску в світ допускається не інакше, як за згодою автора або його правонаступників.
Компетентні органи СРСР можуть у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР, дозволити переклад твору на іншу мову і випуск цього перекладу в світ з додержанням у відповідних випадках умов міжнародних договорів чи міжнародних угод, в яких бере участь СРСР.
Стаття 488. Право автора на винагороду за використання його твору в перекладі на іншу мову
[ред.]Автор оригіналу має право на винагороду за використання твору в перекладі на іншу мову, крім випадків, зазначених у законі.
Стаття 489. Використання твору без згоди автора і без сплати авторської винагороди
[ред.]Допускається без згоди автора і без сплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням прізвища автора, твір якого використано, і джерела запозичення:
1) використання чужого виданого твору для створення нового, творчо самостійного твору, крім переробки розповідного твору в драматичний або в сценарій і навпаки, а також переробки драматичного твору в сценарій і навпаки;
2) відтворення в наукових і критичних працях, учбових і політико-освітніх виданнях окремих виданих творів науки, літератури і мистецтва та уривків з них; при цьому відтворення у вигляді цитат допускається у межах, обумовлених метою видання, а відтворення в іншому вигляді, в тому числі в збірниках, допускається в обсязі, що не перевищує в цілому одного авторського аркуша з творів одного автора;
3) інформація в періодичній пресі, кіно, по радіо і телебаченню про випущені в світ твори літератури, науки і мистецтва, в тому числі у вигляді анотацій, рефератів, оглядів і в інших документально-інформаційних формах;
4) відтворення в кіно, по радіо і телебаченню публічно виголошених промов, доповідей, а також випущених у світ творів літератури, науки і мистецтва. Відтворенням вважається також транслювання по радіо і телебаченню творів, що публічно виконуються, безпосередньо з місць їх виконання;
5) відтворення в газетах публічно виголошених промов, доповідей, а також випущених у світ творів літератури, науки і мистецтва в оригіналі і перекладі;
6) відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів образотворчого мистецтва, які знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування, за винятком, виставок і музеїв;
7) репродукування друкованих творів у наукових, навчальних та освітніх цілях без одержання прибутків.
Стаття 493. Строк дії авторського права
[ред.]Авторське право діє протягом усього життя автора і 25 років після його смерті, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора.
Стаття 494. Спадкування авторського права
[ред.]Авторське право переходить у спадщину. Не переходить у спадщину право автора на ім'я і право на недоторканність твору.
Після смерті автора охорона імені автора і недоторканності твору здійснюється у відповідності з положеннями статей 476, 477 та 478 цього Кодексу.
Стаття 495. Строк дії і спадкування авторського права на колективний твір
[ред.]Авторське право на колективний твір діє протягом усього життя кожного з авторів і переходить у спадщину.
Спадкоємці кожного з співавторів користуються авторським правом протягом 25 років, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора.
Стаття 500. Авторський договір і його типи
[ред.]З метою використання твору автор або його правонаступник вправі укласти з відповідною організацією авторський договір.
Авторські договори можуть бути двох типів:
авторський договір про передачу твору для використання;
авторський ліцензійний договір.
За авторським договором про передачу твору для використання автор або його правонаступник передає чи то автор зобов'язується створити і в установлений договором строк передати твір організації для використання обумовленим за договором способом, а організація зобов'язується здійснити або почати це використання в установлений договором строк (стаття 507 цього Кодексу), а також сплатити авторові або його правонаступнику винагороду, крім випадків, зазначених у законі.
За авторським ліцензійним договором автор або його правонаступник надає організації право використати твір, в тому числі шляхом перекладу на іншу мову або переробки, в обумовлених договором межах і на визначений ним строк, а організація зобов'язується сплатити винагороду за надання цього права або за використання твору у формі, передбаченій договором, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР або сторони не домовились про інше.
Стаття 501. Види авторських договорів про передачу твору для використання
[ред.]До авторських договорів про передачу твору для використання належать:
договір про видання або перевидання твору в оригіналі (видавничий договір);
договір про публічне виконання неопублікованого твору (постановочний договір); причому постановочний договір, що передбачає виплату одноразової винагороди, може бути укладений автором на один і той же твір лише з однією організацією;
договір про використання неопублікованого твору в кінофільмі чи телевізійному фільмі (сценарний договір), в радіо- чи телевізійній передачі;
договір про створення твору образотворчого мистецтва з метою публічного виставлення (договір художнього замовлення);
договір про використання у промисловості неопублікованого твору декоративно-прикладного мистецтва;
а також інші договори про передачу творів літератури, науки чи мистецтва для використання будь-яким іншим способом.
Стаття 506. Обмеження використання третіми особами твору, на який укладено договір
[ред.]Якщо автором укладено договір про передачу твору для використання, він не вправі без письмової згоди другої сторони передавати іншим особам зазначений у договорі твір або частину його для використання тим же способом, що обумовлений договором, крім випадків, передбачених типовими договорами. Строк такого обмеження встановлюється типовими договорами, але не може перевищувати трьох років з дня схвалення твору організацією. В типових договорах можуть передбачатися випадки, коли автор не вправі передавати твір для використання також іншими, ніж обумовлено договором, способами.
Стаття 513. Авторський ліцензійний договір про надання права використати твір шляхом перекладу на іншу мову або переробки
[ред.]Умови авторського ліцензійного договору про надання права використати твір шляхом перекладу на іншу мову або шляхом переробки на твір іншого виду (зокрема розповідного твору на драматичний або в сценарій чи навпаки) визначаються сторонами при його укладенні, якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР".
2. У частині третій статті 472 слова "грамофонні пластинки та інші види технічного запису творів" замінити словами "твори, виражені за допомогою механічного або іншого технічного запису".
3. Статтю 475 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Порядок передачі автором - громадянином Української РСР або іншої союзної республіки права на використання його твору на території іноземної держави встановлюється законодавством Союзу РСР".
4. Статтю 476 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Згода автора, дана при укладенні авторського договору, не може бути відкликана в односторонньому порядку".
5. Із статті 487 виключити частину другу.
6. У статті 497:
1) у частині першій слово "спадкоємцями" замінити словом "правонаступниками";
2) частину третю викласти в такій редакції:
"Якщо порушенням авторських прав автору або його правонаступникам заподіяно збитки (стаття 203 цього Кодексу), то, незалежно від вимог, зазначених вище, автор або його правонаступники вправі вимагати відшкодування збитків".
7. Із статті 499 виключити частину другу.
8. Із частини першої статті 503 виключити слова "Авторські договори укладаються відповідно до типових договорів".
9. Частину першу статті 505 викласти в такій редакції:
"За авторським договором про передачу твору для використання автор зобов'язаний виконати замовлений йому твір відповідно до умов договору і передати його організації у встановлений договором строк та в обумовленому порядку".
10. Частину першу статті 507 викласти в такій редакції:
"За авторським договором про передачу твору для використання організація зобов'язана здійснити або почати використання твору обумовленим за договором способом у встановлений тим же договором строк, який не може перевищувати двох років з дня схвалення нею твору. Цей обов'язок не поширюється на організацію, що уклала сценарний договір чи договір художнього замовлення".
11. У частині першій статті 508 слова "одержану за договором авторську винагороду" замінити словами "авторську винагороду, одержану за договором про передачу твору для використання".
12. У статті 509 слова "в установлений договором строк" замінити словами "в строк, установлений договором про передачу твору для використання".
II. Цей Указ застосовується до правовідносин, виниклих з 1 червня 1973 року.
У договірних та інших правовідносинах, що виникли до 1 червня 1973 року, правила цього Указу застосовуються до прав і обов'язків, виниклих з 1 червня 1973 року.
Правила статей 493, 495 Цивільного кодексу Української РСР про строки дії авторського права не застосовуються до творів, строк дії авторського права на які скінчився до 1 січня 1973 року.
III. Внести цей Указ на затвердження Верховної Ради Української РСР.
Голова Президії
Верховної Ради Української РСР
І. ГРУШЕЦЬКИЙ
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР
Я. КОЛОТУХА
м. Київ
13 вересня 1974 року
№ 3050-VIII