Про дослідження печери «Гиньківці» на Заліщанщині

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про дослідження печери «Гиньківці» на Заліщанщині
Володимир Добрянський, Петро Площанський
2019
Джерело: Добрянський В., Площанський, П. Про дослідження печери «Гиньківці» на Заліщанщині // Per aspera ad astra: до 100-літнього ювілею відомого археолога Бориса Тимощука — Чернівці, 2019. — С. 48—50.

Володимир Добрянський (Чортків),
Петро Площанський (Заліщики)

Про дослідження печери «Гиньківці» на Заліщанщині

Наукова діяльність українського вченого, археолога, доктора історичних наук Б.О.Тимощука (1919-2003) пов’язана із дослідженням старожитностей слов’янського часу на теренах Середнього Подністров’я. Його наукові здобутки в галузі слов’яно-руської археології принесли Борису Онисимовичу всесвітню славу та визнання.

Значним внеском у розвитку вітчизняної науки були його дослідження язичництва слов’ян. Власне археологічні розкопки Б.О.Тимощука на культових комплексах над Збручем виявили невідомі факти і матеріали стосовно релігійних вірувань давніх слов’ян. Завдяки цьому відкрилися нові перспективи та напрямки досліджень.

У цьому ракурсі необхідно надавати якомога більшого значення обстеженню та вивченню скель і печер.

Аналогічно, займаючись дослідженням печер Західного Поділля, хочемо закцентувати свою увагу на печері «Гиньківська», яка знаходиться в с. Гиньківці Заліщицького р-ну Тернопільської обл. За матеріалами її обстеження, які проводили у березні 2019 р., подаємо результати її дослідження.

Отже, координати печери «Гиньківська»: 48°46′22.38″ пн.ш. та 25°45′27.43″ сх.д. Вона розміщена на лівому березі каньйоноподібної долини р. Дупа (Дупла) вище середини пологого схилу та праворуч ерозійного яру. Її загальна площа – 800 кв.м, аоб’єм – 1000 куб.м. Печера має вхід завширшки 1 м, висоту 0,2-0,4 м, два бокових вікна менших розмірів та два крила. Висота ходів та залів печери сягають від 0,8 до 1,2 м, а їхня ширина – від 2 до 8 м.

Південна частина порожнини сформована у вапняках, а північна – в пісковиках. Верх стелі має натічні форми та підпирається багатьма колонами, які зцементувалися карбонатами в піску. Процесам зцементування сприяв той фактор, що над пісками (які наповнюють печеру), залягають вапняки, які під дією біохімічних процесів розчинялися водою, що проникала із поверхневих шарів грунту. Потім насичена кальцитами вода (просочуючись крізь тріщини вапняків у пісок) зцементовувала його у порожнині. Дно печери встелене алохтонними глинами темно-сірого відтінку, яке місцями посічене невеликими сухими руслами, по яких тече вода після сильних злив та весняних паводків.

Таким чином, печера «Гиньківська» (місцева назва «Дєра») сформована в результаті вимивання і просідання порід під вапняками, а пізніше довершена у результаті добування піску місцевими жителями.

Відомо, що в 1944 р. у штольнях печери «Гиньківська» переховувалися борці за волю та незалежність України – воїни ОУН-УПА. Вони після бойових дій із опричниками НКВС пробилися із оточення в районі лісів неподалік с. Дуплиська. Але в Гиньківцях, за «наводкою» сексотів, вхід до печери був заблокований працівниками НКВС. Лише за допомогою місцевого населення, яке споїло енкаведистів під час весілля у селі, в перестрілці із енкаведистами вирвалися із оточення.

Перед входом до печери, на правому схилі ерозійного яру, знаходиться три доволі цікавих геологічних утворення із пісковиків. Це розташовані поруч два стовпці, які мають округлу форму діаметром 0,6, висотою 1,5 та 2 м. Серед мешканців ці утворення отримали назву «Дід» та «Баба». Далі (за 15-17 м від стовпців), над урвищем яру розташований валун трикутної форми. Його висота має 4 м, а довжина бічних граней – 5 м. Тутешнє населення села називає цей камінь «Сторож».

Зазначаємо, що термін *дід та *баба мають глибоке індоєвропейське коріння походження, які тепер у словах-синонімах та антонімах мають різне значення. Але в дохристиянський час вони мали сакрально-магічний та культовий зміст, який пов`язаний із давніми віруваннями. Розташований поряд валун «Сторож» також міг символізувати оберіг, який стоїть на шляху до сакрального місця.

Можливо, що в народній етимології персоніфікація назви «Дід», «Баба» та «Сторож» виникли пізніше, яка була пов’язана із багатою поетичною творчою уявою населення у давнину. Таким чином, ми наразі констатуємо факт, що печера «Гиньківська» є цінною пам’яткою природи, історії (пов’язана із боротьбою українського народу за свою незалежність) та цікавим туристичним об’єктом. Водночас вона може бути перспективною в плані майбутніх археологічних досліджень.