ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗЗРРСУУ/1931/3 (1931
Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР
Про реорганізацію районів УСРР
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Перший період запровадження реформи двоступневої системи управління з усією наявністю довів величезну її перевагу щодо наближення органів управління до широких трудящих мас та їх безпосередньої участи в соціялістичному будівництві й тим самим викорінення бюрократизму, здешевлення державного апарату та зміцнення економічно-фінансового стану району.

Перевірка діяльности районів, їхнього економічного та фінан­сового стану за минулий з часу запровадження наведеної реформи період вимагає перевести деякі часткові уточнення мережі районів та сільських рад, щоб надалі закріпити досягнення запро­вадженої реформи.

Тому Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і Рада народніх комісарів УСРР постановили:

I.

1. Змінити теперішній адміністративно-територіяльний поділ УСРР і розформувати 119 районів порядком, зазначеним в арт. арт. 2 — 8 цієї постанови;

2. Території нижчезазначених розформованих районів приєд­нати в цілому до таких районів:

1) Олександрівського (кол. Артемівської округи) до Крама­торського.

2) Красилівського до Антонинського.

3) Аннопільського до Славутського.

4) Базалійського до Теофипільського.

5) Вчорайшанського до Ружинського.

6) Плужнянського до Заславського.

7) Гребінківського до Білоцерківського.

8) Миронівського до Богуславського.

9) Корнинського до Попельнянського.

10) Узинського до Рокитянського.

11) Велико-Половецького до Сквирського.

12) Чернівецького до Бабчинецького.

13) Ялтушківського до Барського.

14) Шпиківського до Браславського.

15) Лучинецького до Копайгородського.

16) Мястківського до Крижопільського.

17) Дашівського до Лінецького (Іллінецького).

18) Турбівського до Липовецького.

19) Яришівського до Могилівського.

20) Ситківецького до Немирівського.

21) Чечільницького до Ободівського.

22) Вапнярського до Томашпільського.

23) Чоповицького до Малинського.

24) Підвисоцького до Бабанського.

25) Манківського до Будького.

26) Хащуватського до Грушківського.

27) Ладижинського до Уманського (кол. Уманської округи).

28) Катеринопільського до Тальнівського.

29) Петропавлівського до Межівського.

30) Юр'ївського до Павлоградського.

31) Котівського до Магдалинівського.

32) Перещепинського до Ново-Московського.

33) Криничуватського до Солонянського.

34) Гуляй-Пільського до Чубарівського.

35) Братського до Бобринецького.

36) Мало-Висківського до Велико-Висківського.

37) Лисаветградського до Знам'янського.

38) Новгородківського до Ново-Празького.

39) Рівнянського до Ново-Українського.

40) Бишівського до Брусилівського.

41) Ново-Шепелицького до Чорнобильського.

42) Батуринського до Бахмацького.

43) Ярославецького до Глухівського.

44) Холмського до Корюківського.

45) Сосницького до Манського.

46) Ямпільського (кол. Глухівськ. окр.) до Шостенського.

47) Глинського (кол. Кременчуцької округи) до Ново-Георгіївського.

48) Казанківського до Долинського.

49) Петрівського (кол. Криворізької округи) до П'ятихатського.

50) Срібнянського до Варвинського.

51) Березівського (кол. Лубенської округи) до Велико-Бубнівського з райцентром в селищ. при ст. Талалаївка.

52) Ковалівського до Драбівського.

53) Яготинського до Згурівського.

54) Нероновицького до Миргородського.

55) Яблунівського (кол. Лубенської округи) до Оржицького.

56) Яблунівського (кол. Прилуцької округи) до Прилуцького.

57) Глинського (кол. Лубенської округи) до Роменського.

58) Покровсько-Багачанського до Хорольського.

59) Сінчанського до Чорнухинського.

60) Вовчківського до Лубенського.

61) Березово-Рудського до Пирятинського.

62) Осинівського до Білокуракинського.

63) Веселівського до Велико-Білозерського.

64) Іванівського до Нижн. Сірогозького.

65) Володимирського до Ново-Бузького.

66) Савранського до Кривоозерського.

67) Врадіївського до Любошівського.

68) Грунського до Зіньківського (кол. Полтавськ. окр.).

69) Шишацького до Диканського.

70) Мало-Перещепинського до Ново-Санжарського.

71) Кегичівського до Сахнівщанського.

72) Зачепилівського до Красноградського.

73) Рублівського до Чутівського.

74) Війтівецького до Волочиського.

75) Фельштинського до Городоцького.

76) Вовковинецького до Деражнянського.

77) Зіньківського (кол. Проскурів. окр.) до Затонського.

78) Старо-Синявського до Лятичівського.

79) Міньківецького до Ново Ушицького.

80) Чорноострівського до Проскурівського.

81) Купинського до Смотрицького.

82) Китай-Городського до Старо-Ушицького.

83) Хотинського до Білопільського.

84) Краснопільського до Жовтневого.

85) Синівського до Липово-Долинського.

83) Смілівського (кол. Сумської окр.) до Недригайлівського.

87) Штепівського до Ульянівського.

88) Андріївського та Савинського до Балакліївського.

89) Коломацького до Валківського.

90) Волосько-Балаклійського та Сіньківського до Куп'янського.

91) Боровського до Ізюмського.

92) Старовірівського до Олексіївського.

93) Лозовеньківського до Петровського. (кол. Харківської округи).

94) Кабанського до Рубежанського (кол. Луганської окр.).

95) Нижнє-Дуванського до Троїцького (кол. Харківської окр.) з райцентром в селі Покровське.

96) Качкарівського до Велико-Олександрівського.

97) Горностаївського до Кахівського.

98) Березнюватського до Снігурівського.

99) Ново-Басанського до Бобровицького.

100) Комарівського до Ніженського.

101) Лосинівського до Носівського.

102) Куликівського до Олишівського.

103) Любицького до Ріпкинського.

104) Козельського до Чернігівського.

105) Ім. Г. І. Петровського до Городищинського.

106) Олександрівського (кол. Шевченківської окр.) до Кам'янського (тієї таки округи).

107) Таганчанського до Канівського.

108) Стеблівського до Корсунського.

109) Мошнянського до Черкаського.

110) Ведмедівського до Чигиринського.

111) Іркліївського до Чорнобаївського.

3. Нижчезазначені райони розформувати так:

1) Ладижинський район (кол. Тульчинської окр.) з переводом сільрад: Білоусівської, Ладижинської, Лукашівської, Маньківської, Уляницької, Паланської, Скибінецької, Четвертинівської та Ладижинської селищної ради — до складу Тростянецького району (кол. Тульчинської округи); Базаличівської, Бубнівськоі, Губникської, Дмитренківської, Ладижино-Хуторянської, Степашківської та Харпацької — до складу Гайсинського району.

2) Комишнянський район з переводом сільрад: Березово-Рудської, Венеславівської, Ветхалівської, Качанівської, Лободинської, Нижче-Будаківської, Петровської, Розбишівської, Ручанської, Середняцької та Червоно-Прапорівської — до складу Гадяцького району; решту сільрад — до складу Миргородського району.

3) Дмитріївський район (кол. Луганської округи) з переводом сільрад: Есаулівської та Нижнє-Нагольчицької до складу Красно-Лучського району; Оріхівської, Греково-Вишневецької, Дяків­ської, Ново-Краснівської та Бобриківської — до складу Рівеньківського району; Дмитріївської, Степанівської, Дібровської та Ново-Донбаської і Сніжнянської селищних рад — до складу Чистяківського району.

4. Порядком приєднання сільських місцевостей до міст, що їх виділено як окремі адміністративно-господарські одиниці, підпорякувати нижчезазначеним міськрадам такі райони:

1) Запорізькій міськраді — Софіївський район (кол. Запорізької округи);

2) Луганській міськраді — Успенівський район;

3) Зінов'ївській міськраді — Компаніївський район;

4) За переданням Софіївського району у відання Запорізької міськради, Успенівського району у відання Луганської міськради та Компаніївського району у відання Зінов'ївської міськради — Софіївський, Успенівський та Компаніївський райони — ліквідувати.

5. Перечислити Крушинівську, Маньківську, Шумилівську, Бе­резо-Бершадську, Устянську, Луговську, Мало-Киріївську та Овсіївську сільради Джулинського району до складу Бершадського району.

6. Перечислити до складу Ізлучистого національно-єврейського району сільради: Чубарівську, Озетівську, Красинську, Войкендорфську, Фрайдорфську, Бухариндорфську, Чистопільську, Лошкарівську, Дзержинську, Олександропільську, Ново-Софіївську та залюднені пункти: Острівку Миропільської сільради, Зорю, Зелений, Любимівку та Мардарівку Криничуватської сіль­ради Нікопільського району; Лекертівську сільраду Криворізького району; залюднені пункти: Павлопіль, Шевченко, Крутий беріг та Звезду Іванівської сільради Апостолівського району; Пріют, Сорочино та Наталівку Базавлуцької сільради Софіївського району; селищ. Фрайлебен Катеринівської сільради Солонянського району.

7. Перенести центр Ізлучистого району з колонії Ізлучистої до селищ. Чемеринськ.

8. Перейменувати селищ. Чемеринськ на Сталіндорф з відповідним перейменуванням Ізлучистого району на Сталіндорфський.

II.

1. Керівництво роботою щодо розформування районів покласти на урядову комісію в справі ліквідації округ при ВУЦВК.

Проведення на місцях потрібних заходів, що зв'язані з реорганізацією районів, покласти безпосередньо на відповідні районові виконавчі комітети.

2. Районові з'їзди рад провести у межах новоутворених районів.

III.

Цю постанову видається на зміну постанови ВУЦВК та РНК УСРР з 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління» (Зб. Зак. УСРР 1930 року № 23, арт. 225).

Харків, 3 лютого 1931 р.

Голова ВУЦВК Г. Петровський. Заст. голови РНК УСРР Сербиченко. Секретар ВУЦВК М. Василенко.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).