Перейти до вмісту

Ранні вірші (1923–1925)/Пригадай

Матеріал з Вікіджерел
ПРИГАДАЙ

Селянине на вільній ниві!
Восени
Пригадай, як пішли у гніві
По майбутнє твої сини!

Драні... Темні... Голодні... Босі...
Сорочки зчервонила кров. А дивись —
Півземлі і досі
Прикрашає ця хоругов!

І чутно вже величні кроки:
Це селяни земель усіх
Через мови, кордони, роки —
До своїх!

Північ. Захід. І схід. І південь.
Від морів, від станків, з лісів!
Київ, Дрезден, Калькутта, Відень
Всі .

Селянине на вільній ниві,
Кров за правду повік жива!
Швидко, швидко твої щасливі
Жнива!