Русь. По «Mignon» Гете
Ци знаєш, де країна тая мила,
Де явір ріс і де калина цвіла,
Де Дністер грав, де Галич печаліє,
Де руський край, де руське серце мліє?
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле?
Туда, туда піду з тобов, соколе.
Ци знаєш, де там Левова палата,
А в їй мурах вибивана кімната,
Де образи по стінах золочені,
«Де Лев наш, де?» — питають засмучені.
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле?
Туда, туда піду з тобов, соколе!
Ци знаєш, де ті сині наші гори,
Де Черемшу, де буйного ізвори,
Де рутин цвіт з барвінком зеленіє.
Де божий дух на землю з неба віє?
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле?
Туда, туда підемо, мій соколе.