Рінь (збірка)/Дванадцять літ крівавилась земля…
| ◀ Піхотинець | Рінь Дванадцять літ крівавилась земля… |
Пройшли пурпурні фінікійські дні… ▶ |
|
|
***
|
Дванадцять літ крівавилась земля
І сціпеніла, ствердла на каміння.
І застелило спалені поля
Непокориме покоління.
До перс закляклих, просячи тепла,
Тулили марно немовлята лиця.
Проте їм чорне лоно віддала
Доба жорстока, як вовчиця.
Тепер дощі холодні і вітри,
Кудлаті хмари, каламутні ріки.
Але ростуть у присмерку нори
Брати, суворі і великі.