Рішення Зборівської міської ради від 27 травня 1999 року №97/1999
| Рішення Зборівської міської ради від 27 травня 1999 року № 97 Про герб та прапор міста Зборова |
|
ЗБОРІВСЬКА МІСЬКА РАДА.
ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ СКЛИКАННЯ.
ДЕВ'ЯТА СЕСІЯ.
РІШЕННЯ.
від 27 травня 1999 року № 97.
Про герб та прапор міста Зборова.
Розглянувши представлені художні зразки герба та прапора міста Зборова міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити герб міста Зборова /художник Коваль; фотознімок додається/.
2. Затвердити прапор міста Зборова /художник Галик; фотознімок додається/.
3. За виконання художніх робіт та роботи по оформленню зразка герба міста Зборова преміювати Коваля коштами в сумі 130 гривень.
4. За виконання художніх робіт та роботи по оформленню зразка прапора міста Зборова преміювати Коваля коштами в сумі 65 гривень.
5. Головному бухгалтеру Соденинці О.І. виплатити премії Ковалю і Галику.
смт Великі Бірки
Від 20 березня 1996 року
Про затвердження місцевої символіки
Міський голова:
О.М.КАВАРІВСЬКИЙ
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПРАПОР І ГЕРБ МІСТА ЗБОРОВА
Герб і прапор міста Зборова є невід’ємною геральдичною символікою територіальної громади, яка охороняється Законом України .
Постійне місце зберігання прапора м. Зборова - кабінет міського голови.
Прапор міста виноситься на День міста (19 серпня) та День Незалежності України (24 серпня) при проведенні урочистостей з нагоди цих свят.
Використання символіки міста з метою реклами та для інших заходів проводиться з дозволу і на основі рішення сесії міської ради. Використання символіки (прапора , герба міста) без погодження сесії міської ради категорично забороняється. Самовільне використання символіки міста тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Опис герба міста Зборова
Білий щит, увінчаний митрою, в обрамленні дубового листя.
У центрі щита-сніп золотого колосся над схрещеними щаблі та булави.
Білий щит стилізовано передає контури рукописного сувою,послання, що символізує важливий для українського державотворення Зборівський мир 1649 року, який проголосив козацьку державу.
Схрещені шабля з булавою-свідчення здобутої перемоги гетьмана Богдана Хмельницького у Зборівській битві.
Сніп пшениці-символізує хліб насущний,основу буття і багатства, мирне життя краю.
Дубове листя, викладене двома симетричними наметами, як продовження щитотримачів, характеризує чарівність краю, родючість землі, єдність та взаємодію людини і природи.
Митра є свідченням того, що Зборів належить до Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ.
Володимир Коваль, автор ескізу герба.
Затверджено:
Рішенням 19 сесії Зборівської міської ради
№ 97 від 27.05.1999 року.
Символіка прапора м.Зборова
Прапор міста Зборова - це полотнище із трьох рівновеликих горизонтальних смуг синього, білого і зеленого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Дані кольори в геральдиці є традиційними.
Символіка кольорів:
Синій - колір неба - символізує високу духовність , а також добру славу нашого міста.
Білий - колір символізує благородство жителів міста, чистоту його навколишнього середовища .
Зелений - колір пробудження природи - символізує радість життя, достаток і надію.
На сьогодні синій колір є найпоширенішим в європейській геральдиці, а це означає, що Зборів - європейське місто. В свою чергу найрідкіснішим кольором в геральдиці (з основних) в усі часи був зелений, що засвідчує про унікальність м. Зборова.
Степан Галик, автор ескізу прапора.
Затверджено:
Рішенням 19 сесії Зборівської міської ради
№ 97 від 27.05.1999 року.
Джерела
[ред.]
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
