СУМ (Яворницький)/абатиса
| Словник української мови А абатиса |
абихмо ▶ |
|
Абати́са, си, абатисса, настоятельница католическаго монастыря. Катерина Маврикієвна прибралась у чорне удівницьке убрання й вийшла в світлицю величня та поважна, трошки бліда, неначе якась величня й гарна абатиса прибула з италійського манастиря з смутними одвідинами. Нечуй-Левицький, Повісті, Київ, 1914, IX, 9.