Святий вечір

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святий вечір
Осип-Юрій Федькович
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

<poem>Дзвіночок дзвонить, дзвонить, дзвонить, Все місто в світлі, в раю тоне, Аж до касарні б'єся ехо, Бо в тій касарні темно, тихо.

Лиш онде жовняр в світлі луни На слуп приперся, гей до труни, Сльозаве око в небо зносить І ніби звізди о щось просить.

А звізди так му світя ясно, А по домах весело, красно... Чого ж єму так серце мліє, Коли ніхто не печаліє?

Га, звідки ж я то можу знати? Єго, не смію запитати. Не видиш, як він брови хмурить? Хто знає, чо ся жовняр журить...