Сила волі мужчини
“Сила волі мужчини” (гумореска)
Уже не за горами той День, коли мені стукне п’ятдесят, після чого настане зовсім непростий період у житті про який говорять, що старий кінь борозни не зіпсує, але й глибоко не зоре. А це означає, що від красивої половини людства, ще не час відмовлятися. Але що робити коли твоя статура не дає зелене світло їхній увазі до тебе. Тільки стрункий стан робить чоловіка чоловіком. Потрібно змінити свій стиль життя, але спочатку обмежитися в харчуванні. Рекомендація дієтологів щоб сніданок з’їсти самому, обідом поділитись з другом, а вечерю віддати ворогам повинна стати девізом життя на наступні роки. Навіщо в теперішній складній соціально-економічній ситуації ділитися і віддавати свої харчі? З сніданком і обідом справлюся сам, а вечерю навіщо віддавати ворогам - хіба їх всіх прогодуєш, краще залишити собі для наступного сніданку. Таким чином, як кажуть можна двох зайців застрелити, заодно статуру поправити і сімейний бюджет зекономити. Дружина, зрозуміло, таку ідею підтримала, хоча й з недовірою до неї поставилася, сказав, що ти цього не зумієш зробити - у тебе немає сили волі, ти у мене слабохарактерний. Така позиція жінки відносно мене зачепила мою чоловічу гордість і я вирішив сьогодні відстояти свою гідність.
Вечором я гордо заявив, що вечеряти не буду і разом з тим традицію випивати пляшку пива після вечері залишаю навіки. Для вечері жінка підсмажила велику курячу ніжку, яка чекала на мене в холодильнику біля вкритої холодною росою пляшки пива.
Щоб вбити час, я взявся за читання преси і перегляду телепередач. Після чого, як завжди по звичці, я відкрив дверці холодильника із якого досить привабливо виглядала куряча ніжка і пляшечка любимого пива. Нестримне бажання все це ліквідувати оволоділо мною, але раптом блискавкою промайнуло в голові: “А де ж твоя сила волі?” Тоді я з виглядом чоловіка, якого побачене в холодильнику зовсім не приваблює, закрив його. Після чого з внутрішньою впевненістю і гордістю про себе, що сила волі притаманна тільки справжнім мужчинам, почимчикував до спальні. Тихесенько, щоб не розбудити дружину примостився біля неї в ліжку. Заплющивши очі мені чомусь з’явилась картина в холодильнику, щоб себе перебороти і спокійно заснути, я згадав про автотренінг. Для цього, я почав в своїй уяві змальовувати картину, сюжет якої відбувається в далеких тропічних широтах.
Яскраве, синє небо, посеред безмежного синьо-зеленого океану на малесенькому острові під кокосовими пальмами на пісочку сидить оголена красуня, одна самісінька, яка чекає на свого рятівника. Тропічний вітерець безцеремонно тріпоче її довге русяве волосся, локони якого ніжно торкаються красивих грудей. Великі очі кольору морської хвилі вдивляються в далечінь. Я стрункий, в білосніжному костюмі сиджу на розкладному кріслі такої ж білосніжної яхти і пливу до красуні. У думках одне бажання – притиснути до себе і впитися в її губи. Раптом, яскраве небо стало тускніти, а море чорніти, костюм і яхта стали сірими, а острів із дівчиною почав віддалятися.
Переді очима знову постала картина в холодильнику - рум’яна підсмажена куряча ніжка стала ще більш привабливою. Я подумав, що напевно досить небезпечно для здоров’я повністю відмовлятись від вечері. Навіть запеклим курцям лікарі рекомендують поступово кидати курити. Не зашкодило би, трошки покуштувати. Впевнений у своїх переконаннях, я опинився на кухні біля холодильника. Дружина смачно знає готувати і я не помітив, як в тарілочці з квіточками залишився зовсім маленький шматочок м’яса, який звісно недоречно було залишати на завтра. Про себе я подумав, що хорошу справу і завтра не пізно буде почати. Я, щоб не розбудити дружину знову тихенько примостився біля неї в ліжку. Заплющивши очі, переді мною знову почала змальовуватися приємна картина. Яскраве, синє небо, посеред безмежного синьо-зеленого океану на малесенькому острові під кокосовими пальмами на пісочку сидить оголена красуня, одна самісінька, яка чекає на свого рятівника. Тропічний вітерець безцеремонно тріпоче її довге русяве волосся, локони якого ніжно торкаються красивих грудей. Великі очі кольору морської хвилі вдивляються в далечінь. Я стрункий, в білосніжному костюмі сиджу на розкладному кріслі такої ж білосніжної яхти і пливу до красуні. У думках одне бажання – притиснути до себе і впитися в її губи. Я підплив досить близько і вже бачу її засмаглий від сонця ніжний дівочий стан. Раптом мені стало досить жарко, напевно від тропічного сонця подумав, - Та ні переді мною знову постала картина в холодильнику, пляшка пива вкритого холодною росою. Я зрозумів, чому мене мучить спрага, - адже я не запив їжу рідиною, а це може зашкодити моєму здоров’ю і стакан пива буде досить доречно. Впевнений у своїй правоті, я знову опинився біля холодильника. Тільки після випитого другого стаканчика, я відчув гамування спраги. Знаючи , що залишок пива в пляшці може до завтра зіпсуватися, щоб добру не пропадати випив його. Впевнений у своїх переконаннях про те, що хорошу справу ніколи не пізно почати завтра, знову тихенько примостився біля жінки в ліжку. Заплющивши очі, переді мною знову постала приємна картина. Тепер я нарешті підплив зовсім близько і вже бачу красуню у повний ріст її оголені груди, сяюча усмішка, ….щоб прискорити довгождану зустріч, я швидко роздягаюсь і пірнаю у теплі води тропічного океану. Я відчуваю як мене приємно лоскоче тепла морська вода, а я знову і знову то пірнаю то виринаю, то пірнаю то виринаю і жадібно впиваюсь у пухкі губи …. своєї дружини, гаряче дихання якої мов приємний тропічний вітерець, обдає моє обличчя. А дружина, з ласкавим докором в голосі, каже: “Чоловіче ти знову заглядав в холодильник, де ж твоя сила волі?!” Тріпочучи, я відповів: “Ну що ж мені робити, коли я такий вдався”.