Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів/вибори послів

Матеріал з Вікіджерел
Словарик
Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів 

Склав В. Доманіцький
В
вибори послів
Київ: Товариство «Просвіта», 1906

Вибори послів. — Велику вагу мають вибори послів у другу (нижчу) палату (у нас в Державну Думу), там, де встановлено парламент (див. це слово) з двома палатами. Вибори бувають двоїсті: 1) в Англії, Америці, Франції, Бельгії, Італії, в Швейцарії (мало не скрізь) та в Германський рейхстаг (див. це слово) вибори заведено безпосередні (прямі); 2) в Гишпанії, Прусії, Баварії і в деяких Німецьких державах та в Россії — вибори посередні (непрямі): виборщики спершу настановляють виборців, а ті вже обірають послів. Та ніде одначе такого порядку немає, як в Россії, що посол од селян аж за четвертим заходом може попасти в Думу. До виборів стають не всі громадяне, а звичайно ті, що мають виборчий ценз (див. це слово). Виборчий ценз буває — по літах, маєтковий та по освіті, але напр. у Франції, Швеції та в Германії — заведено вселюдне та пряме вивиборче право. Послів обірається в парламент на певний час: у Франції на 4 годи, в Англії на 7, в Россії на 5. Найсправедливіший той поряд, коли на виборах буває вселюдне, пряме, рівне та таємне голосування, коли кожен повних літ громадянин, нарівні з усіма, подає в запечатаному пакеті один голос за того кандидата (див. це слово), який йому до вподоби.