Словник української мови (1927)/авурр!
| ◀ авул | Словник української мови А авурр! |
авус ▶ |
|
Аву́рр! меж., выражающее ворчание собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком…, до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. I. 16.