Словник української мови (1927)/адамів
Зовнішній вигляд
◀ адамашок | Словник української мови А адамів |
адде ▶ |
|
Ада́мів, мова, ве. Принадлежащий Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунок человеческого черепа под изображением креста — в поминальных граматках, на крестах, на дверях (в рисунке к празднику Богоявления и пр.). 2) Род паука. 3) Род мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138. б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові ві́вці. 1) Верблюды. 2) Степной мираж. Ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297. *Ада́мова борода́. Трава, — носится как талисман. Сл. Яворн.