Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/адтуй

Матеріал з Вікіджерел

Адту́й, нар. = Звідти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. II. 455.