Словник української мови (1927)/алирник
Зовнішній вигляд
◀ алилуя! | Словник української мови А алирник |
алмаз ▶ |
|
Али́рник, ка, м. Любящий пользоваться чужим, алырщик. Та вони (попи) всі алирники. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
◀ алилуя! | Словник української мови Борис Грінченко А алирник |
алмаз ▶ |
|
Словник української мови — А
алирник
Борис Грінченко
1927
Али́рник, ка, м. Любящий пользоваться чужим, алырщик. Та вони (попи) всі алирники. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.