Словник української мови (1927)/алярм
Зовнішній вигляд
◀ аляр | Словник української мови А алярм |
амбар ▶ |
|
*Аля́рм, у, м. Тревога. Тоді село бачило в церкві воєнний алярм, бо командант у церкві голосно командерував і роздавав прикази. Черемш.