Словник української мови (1927)/архимандрита

by Борис Грінченко

◀ архимандрит

Словник української мови Борис Грінченко А архимандрита

архимандрицтво ▶

Київ: Горно, 1927

Архимандри́т, та и архимандри́та, ти, м. Архимандрит. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архимандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.