Словник української мови (1927)/асесор
Зовнішній вигляд
◀ асекурувати | Словник української мови А асесор |
асесорський ▶ |
|
Асе́сор, ра, м. Становой пристав. (Правобер.) Повернувся я з Сибіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.