Словник української мови (1927)/а-асі
◀ аакуватий | Словник української мови А а-асі |
абазь! ▶ |
|
А, сз. 1) А, же, но, напротив. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. *А не. Разве не, да разве не. А не казав я? А треба було йти. Крим. *А втім. Впрочем, а впрочем. А втім, робіть, як знаєте. Крим. 2) Да. Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. В начале предложения часто означает — да и. А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) В начале предложений вопросительных и предложений, служащих ответом на них, употребляется для усиления речи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. *Разве, да разве? Ідіть туди! А можна? Крим. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. I, 15. Нікому-ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. III. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) В соединении с междометиями для обращения к животным выражают желание удалить их, прогнать: А бир! на овец; а базь! на ягнят; а гуш! а киш! на кур. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошек; а кур! на индеек. Kolb. I. 66. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! См. Ачхи́. *9) Галиц. литературн.: и. Яка ж напр. гармонія інтересів може існувати межи лихварем а його жертвою…, або межи шляхетним плантатором а його новим підданим. В. Навроцький. Міщанин Мальований а професор Сикорський. Кониськ.
А! меж. А, ах! А, яке лихо! Впрочем, чаще употребляется ой!
А-а и а-а́сі, меж. Детск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
А-а-а, меж. Колыбельный припев: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п.