Словник української мови (1927)/баб'ячий

by Борис Грінченко

◀ баб'юк

Словник української мови Борис Грінченко Б баб'ячий

бава ▶

Київ: Горно, 1927

Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по ба́б'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.