Словник української мови (1927)/бабіти
| ◀ бабінка | Словник української мови Б бабіти |
бабка ▶ |
|
Бабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Делаться женоподобным, бабиться, изнеживаться. См. Ба́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться от долгого пребывания в воде (о человеческом теле). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.