Словник української мови (1927)/багатиня

by Борис Грінченко

◀ багатий

Словник української мови Борис Грінченко Б багатиня

багатиревий ▶

Київ: Горно, 1927

Багатиня́, ні́, м. Богач. Чуб. II. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Константиногр. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.