Словник української мови (1927)/багато
| ◀ багатішати | Словник української мови Б багато |
багатолистий ▶ |
|
Бага́то, нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Ев. Мр. I. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. III. 402. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой, вона багато гордує. Нп. Ум. Багате́нько. *4) Гораздо. Він багато більший за мене. Сл. Нік.