Словник української мови (1927)/багатій
Зовнішній вигляд
◀ багатитися | Словник української мови Б багатій |
багатійшати ▶ |
|
*Багаті́й, ія́, м. Богач. О, то багатій: участок поля та волів аж три парі ходить, — його в жменю не вбгаєш. Звениг. у. Зібрались самі багатії. Липов. у. Ефр.