Словник української мови (1927)/баглаї

by Борис Грінченко

◀ баглай

Словник української мови Борис Грінченко Б баглаї

багливий ▶

Київ: Горно, 1927

Ба́глаї, їв, м. мн. Лень. Употребл. в выраж.: Баглаї напа́ли — лень одолела. Ном. № 10939. То же: Баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть праздным, ничего не делать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.