Словник української мови (1927)/бадилина

by Борис Грінченко

◀ баденя

Словник української мови Борис Грінченко Б бадилина

бадилля ▶

Київ: Горно, 1927

Бадили́на, ни, ж. Стебель, трость, былинка. Ном. № 8120. Мил. М. 26. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Левиц. I. 118. Ум. Бадили́нка. Ув. Бадиля́ка.