Словник української мови (1927)/бай

Матеріал з Вікіджерел

Бай, ба́я, м. Сказочник. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если к кому пристают с просьбой рассказывать сказки, то он этой поговоркой желает отделаться. Шейк.