Словник української мови (1927)/байда

by Борис Грінченко

◀ байбарисовий

Словник української мови Борис Грінченко Б байда

байдак ▶

Київ: Горно, 1927

Ба́йда, ди, об. 1) Гуляка, безпечный человек. Ба́йди би́ти. Бить баклуши. 2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) Ж. Краюха, ломоть хлеба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.