Словник української мови (1927)/байдики

by Борис Грінченко

◀ байдиґи

Словник української мови Борис Грінченко Б байдики

байдикування ▶

Київ: Горно, 1927

Ба́йдики, ків, мн. Баклуши; употребл. только в форме ба́йдики би́ти — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. I. 423.