Словник української мови (1927)/байдуже
| ◀ байдрак | Словник української мови Б байдуже |
байдужен ▶ |
|
Ба́йду́же́, нар. Безразлично, нужды нет, и горя мало, все равно. Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже. Шевч. Байдуже паски, аби порося! Ном. № 7280. Умер батько — байдуже, вмерла мати — байдуже, умер милий чорнобривий, — та й стало жаль дуже. Н. п. Ум. Ба́йду́жки, байду́же́чки. А мені про те й байдужечки. Кролев. у. Товкачисі радість: Бог дав сина…, а Товкачеві й байдужки. Морд. Оп. 1. *Байдуже́ собі́. Ничего себе, сносный. Хатка в його — байдуже собі, розкішненька. Крим.