Словник української мови (1927)/байловка

Матеріал з Вікіджерел

Байло́вка, ки, ж. 1) = Байло́ва. Анан. у. 2) Шест, посредством которого поднимают якорь на дуб, большую днепровскую лодку. Мнж. 180.