Словник української мови (1927)/балюра
| ◀ балювати | Словник української мови Б балюра |
балякати ▶ |
|
Балю́ра, ри, ж. = Баю́ра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка в земляном полу, на печном шестке, в печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Константиногр. у. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.