Словник української мови (1927)/баляндраси

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баляндраси
Київ: Горно, 1927

Баляндра́си, сів, м. мн. Разглагольствования, розсказни, турусы на колесах. Котл. Ен. I. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси роспускає, буцім-то він усе знає. Нп. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. Баляндра́си точи́ти. Балагурить, болтать.