Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/баляндрасник

Матеріал з Вікіджерел

Баляндра́сник, ка, м. Балагур. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.