Словник української мови (1927)/бандурник
| ◀ бандурний | Словник української мови Б бандурник |
бандуронька ▶ |
|
Банду́рник, ка, м. 1) Мастер, делающий бандуры. 2) = Бандури́ст. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
| ◀ бандурний | Словник української мови Борис Грінченко Б бандурник |
бандуронька ▶ |
|
Словник української мови — Б
бандурник
Борис Грінченко
1927
Банду́рник, ка, м. 1) Мастер, делающий бандуры. 2) = Бандури́ст. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.