Словник української мови (1927)/бандуруватий

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел

Бандурува́тий, а, е. Неповоротливый, неуклюжий. Був (хлопець)… несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1927)/бандуруватий&oldid=542845