Словник української мови (1927)/банелюки
Зовнішній вигляд
◀ бандюра | Словник української мови Б банелюки |
баник ▶ |
|
Банелю́ки, люк, ж. мн. Употр. в виражении: Банелю́ки плести́ — молоть вздор, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.