Словник української мови (1927)/банькатий
Зовнішній вигляд
◀ банька | Словник української мови Б банькатий |
банькач ▶ |
|
Банька́тий, а, е. Имеющий глаза на выкате, пучеглазый. Стор. МПр. 156. См. Балуха́тий. *2) Глазастый. Оце яка дівка баньката. Звениг. у. Ефр.