Словник української мови (1927)/барвін
| ◀ барвити | Словник української мови Б барвін |
барвінець ▶ |
|
Барві́н, ну, м. = Барві́нок. Барвін процвітає. Млак. 90. То же: барві́н-листо́к. Ходжу, блуджу по-над лози, а в тих лозах барвін-листок, — щипну, вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37.