Словник української мови (1927)/батіг
| ◀ батівня | Словник української мови Б батіг |
батіжок ▶ |
|
Баті́г, тога́, м. 1) Кнут, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычаг в ступе для толчения пшена, на который надавливают ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) Мн. Батоги́. а) Стелющиеся стебли, усы у огурцов, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у. б) Раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. I. 116. 5) Петро́ві батоги́. Раст. а) Cichorium Intybus L. Анн. 98. Мил. М. 38. б) Cichorium officinale. Мил. М. 93. Ум. Батіжо́к. Ув. Батожи́ще.