Словник української мови (1927)/бачитися
| ◀ бачити | Словник української мови Б бачитися |
бачко ▶ |
|
Ба́читися, чуся, чишся, гл. Видеться, встречаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Ба́читься, сокр. ба́чця. Кажется, кажись, как видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. *Пам'ятали, бачиться, стару пословицю. Лепкий. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.