Словник української мови (1927)/баштанник

by Борис Грінченко

◀ баштанний

Словник української мови Борис Грінченко Б баштанник

баштанниця ▶

Київ: Горно, 1927

Башта́нник, ка, м. 1) Хозяин бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. III. 103. 2) Сторож при бакше. 3) Баштанни́к. Бор из старых толстых елей. Шух. I. 177. См. Ба́шта 2.