Словник української мови (1927)/баштанник
| ◀ баштанний | Словник української мови Б баштанник |
баштанниця ▶ |
|
Башта́нник, ка, м. 1) Хозяин бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. III. 103. 2) Сторож при бакше. 3) Баштанни́к. Бор из старых толстых елей. Шух. I. 177. См. Ба́шта 2.