Словник української мови (1927)/безверхий
Зовнішній вигляд
◀ безвартність | Словник української мови Б безверхий |
безвершки ▶ |
|
Безве́рхий, а, е. 1) Не имеющий вершины. 2) Не имеющий крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О здании: не имеющий трубы. Аф. *4) Без царя в голове (о человеке). Сл. Нік. 5) Не имеющий начальства над собою, анархический. Козак безверхий упаде, розтрощить трон, порве порфиру. Шевч.