Словник української мови (1927)/безвістний
| ◀ безвісти | Словник української мови Б безвістний |
безвістно ▶ |
|
Безві́стний, а, е. Безвестный, неизвестный, неведомый. Мир. Пов. I. 153.
| ◀ безвісти | Словник української мови Борис Грінченко Б безвістний |
безвістно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвістний
Борис Грінченко
1927
Безві́стний, а, е. Безвестный, неизвестный, неведомый. Мир. Пов. I. 153.